Фото ілюстративне Adobe Stock
Вузький рівень спеціальностей біженців з України, складність з підтвердженням їхніх професійних кваліфікацій, а також мовний бар’єр – це одні з найбільших викликів, пов’язаних із працевлаштуванням на польському ринку Про це йдеться в рапорті, який підготувала Grupa Progres, повідомляє Yavp.pl. Укладачі рапорту розділили біженців з України в Польщі на три групи.
Першу склали освічені люди, які добре володіють англійською мовою та працюють за професіями, які легко виконувати дистанційно. Ці люди досить швидко виїхали з Польщі в інші країни: Велика Британія, Німеччина, Швейцарія та Норвегія. Основним напрямком передусім була Німеччина. Друга група складалася з людей, які намагалися влаштуватися на роботу відповідно до своєї професії, але зрештою були змушені працювати на посадах, нижчих за їхні кваліфікації. Після кількох місяців такої роботи багато з цих людей не витримали нової ситуації і повернулися в Україну.
У свою чергу, третю групу складають молоді матері з дітьми, люди, які переїжджають до Польщі цілими сім’ями, які мають тут друзів. Як зазначають експерти, часто такі спочатку хапалися за кожну вакансію і лише потім думали, яке місто і роботу хочуть обрати.
Рапорт свідчить, що основною перешкодою для доступу українців на польський ринок праці досі залишається комунікативний аспект, тобто вільне володіння мовою. Експерти стверджують, що серед тих українців, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року, лише 16% знали польську мову, а 19% — англійську. Під час дослідження Grupy Progres аж 39% громадян України вказали, що найбільшим недоліком життя в Польщі для них є неможливість знайти роботу без знання мови. Погане медичне обслуговування, відносно низькі заробітні плати та нетерпимість поляків до інших національностей — це все на другому місці.
Тим не менш, 39% біженців з України задекларували, що навіть попри вищевказані труднощі планують залишитися в Польщі на довше або назавжди. Натомість 8% заявили, що хочуть виїхати до іншої країни, а 53% збираються згодом повертатися на батьківщину.
Джерело