Збільшення кількості жителів у великих містах сприяло тяжчому перебігу коронавірусної пандемії. Такого висновку дійшли вчені з Бразилії, Індії та США.
Коронавірус та урбанізація
Нове дослідження показало, що через довгострокові нестійкі моделі урбанізації коронавірус протікав важче. Це було пов’язано з великим скупченням людей на території мегаполісів і з тим, що сама урбанізація викликала зміни клімату. Добре відомо, що пандемія значно важче протікала саме у тих місцях, де відзначалася висока щільність населення, підвищений індекс людського розвитку, високі викиди двоокису вуглецю, забруднення повітря, підвищений обсяг річної кількості опадів та інші сезонні коливання. Вчені провели глобальні дослідження, щоб зрозуміти вплив ключових факторів навколишнього середовища на поширення коронавірусу.
Вони використовували доступні послідовності геномів різних ліній коронавірусів, щоб зрозуміти геофілогенез та поширення цих патогенів у світі. На карту наносили різні умови довкілля, які дозволили виявити ключові чинники, відповідальні за появу конкретного сімейства коронавірусів у конкретних місцях у світі.
Аналіз показав, що райони із значно вищим індексом людського розвитку, щільністю населення, викидами CO2, річною кількістю опадів та сезонними коливаннями призвели до поширення ковіду. Урбанізовані райони більш уразливі до пандемії, ніж лісові райони сільських місцевостей.