Негода не завадила павлоградським школярам, разом із батьками та педагагоми павлоградського ліцею №7 30 березня провести акцію на підтримку бійців ЗСУ.
Школярі вийшли до вул.Дніпровської з українськими прапорами, щоб підтримати бійців ЗСУ, щоб вони побачили та передали своїм побратимам, що діти вдячні українським солдатам за стійкість та мужність.
– Діти самі просяться до Дніпровської для того, щоб здіймати дух нашим солдатам, їх ніхто не змушує, – розповідає мама третьокласника Анастасія Володимирівна. – Без показухи та зобов’язань – тільки охочі і від щирого серця. Діти роздають військовим пиріжки, які спекли вчителі та батьки ліцею, купують їм солодощі, вироби своїми руками з українською символікою.
Третьокласниця Даша сплела 12 жовто-блакитних каблучок з бісеру та разом із четверокласницею Златою роздає пиріжки та каблучки бійцям ЗСУ – тим, хто проїжджає повз і тим, хто проходить – біля магазину завжди багато військових.
Повз їдуть військові автівки на Донецьк – з Донецька і сигналять дітям. Ось неподалік зупинилося авто, з якого вийшов бородатий чоловік із фотоапаратом.
– Прес! Прес! – каже він, вказуючи на напис на куртці на спині. – Франс. Слава Україні!
Це французький журналіст Хосе. І окрім “Слава Україні!” українською він більше нічого сказати не може.
Під’їжджає автомобіль американської благодійної місії. У ньому сидять люди похилого віку з баулами речей, мабуть, їх вивезли з небезпечної зони. Дівчина з кабіни махає дітям рукою. Діти дарують їй український прапор.
“Слава Україні!” – каже вона ламаною українською зі сльозами на очах…
– Прапори пошили вчителі та батьки нашого ліцею, – каже директор ліцею №7 м. Павлограда Юлія Пивоварова. – Мама нашого випускника, який був захисником Азовсталі і сьогодні перебуває в полоні, закупила тканину на прапори. А ми їх пошили.
Пишаємось своїми випускниками. Так, 28 березня Президент України особисто нагородив Андрія Майбороду Орденом “За мужність” ІІІ ступеню.
Підтримуємо зв’язок зі своїми випускниками, які на війні передаємо їм їжу та все необхідне, що попросять. Нині попит на горіхи. Ті, хто на “нулі”, буває так, що і поїсти ніколи, і горішки в кишені бійця рятують: і ситно, і поживно.
Діти купують солдатам пиріжки та солодощі, бійці їм гроші дають, на які діти знову купують солодощі. Цього разу на ці гроші вирішили закуповувати для солдатів шкарпетки.
Підходить чоловік у військовій формі. Вітається:
– Я директор школи з невеликого села на Волині, – каже він. – …Так, якби нам більше зброї, ми б уже давно перемогли ворога.
Він просить сфотографуватися з дітьми, щоб надіслати фото додому. Залишає свій автограф-позивний на дитячих прапорцях: “Від Генерала”.
Змерзлі дітлахи розходяться по домівках, щоб завтра знову прийти до вул. Дніпровської, щоб підтримувати дух бійців ЗСУ.
А післязавтра, можливо, десь у далекій Франції на обкладинці популярного журналу з’явиться фото вихованців ліцею з українського Павлограду. Ми лише «за». Нехай французи знають, що в Україні діти переживають за життя солдатів і намагаються хоч якось їх підтримати своїми посмішками та прапорцями.