Цвинтар в Пальмірах Adobe Stock
Вас захоплюють кримінальні історії, чи ви хочете побачити місця, які в минулому були центром трагічних подій? На мапі Польщі є декілька точок, які приховують темне минуле.
Купити рекламу » Yavp.pl розповідає, що таке “темний туризм” та які місця в Польщі приваблюють туристів з особливими запитами.
Що таке “dark tourism”
Під назвою “dark tourism” розуміється особлива форма туризму, що полягає в цільових подорожах і відвідуваннях місць, пов’язаних зі смертю, терором і всім, що пов’язано з трагедіями. У Польщі ця форма також відома як “танатуризм” – назва утворилася з поєднання імені грецького бога смерті Танатоса і туризму. Цікаво, що ще наприкінці 1980-х років американський журналіст Патрік Джейк О’Рурк описав своє перебування у Варшаві назвав “відпочинком у пеклі” (ймовірно, через безліч місць, що нагадують про жорстокість війни), й одним із перших описав феномен відвідування місць, пов’язаних зі смертю та стражданнями.
Хоча танатуризм у багатьох може викликати змішані почуття, сама по собі ця форма огляду визначних пам’яток непогана – звичайно, якщо туристи з належною повагою ставляться до відвідуваних місць. Відвідування таких сумних місць, в силу їхньої історії, може виявитися уроком для людей, небайдужих до долі інших. Якщо ви також можете похвалитися сталевими нервами, то читайте про такі місця в Польщі, де в туристів часто йде мороз по шкірі.
1) На першому місці, передбачувано, знаходяться німецькі концентраційні табори (niemieckie obozy koncentracyjne)
Один із найбільш гнітючих спадків Другої світової війни є нацистські концентраційні табори – не лише Аушвіц-Біркенау, а й, наприклад, Treblinka, Sobibór, Bełżec або Chełmno.
Колишній концтабір Аушвіц-Біркенау Adobe Stock 2) Піраміда в Рапі (Piramida w Rapie)
Через свою секретність цю гробницю шукають багато туристів. Захована серед дерев піраміда викликає тривогу, і, водночас, спонукає відвідувачів познайомитися з її історією. Піраміда в Рапі – це історична гробниця, створена на рубежі 18 та 19 століть. Вона належала прусській родині Фаренгейдів, яка володіла селом. Гробниця була спроектована за прикладом єгипетських пірамід. У ній поховано семеро членів сім’ї. Ідея побудувати гробницю у формі піраміди спала на думку барону Фрідріху фон Фаренгейду, відомому своєю любов’ю до мистецтва та архітектури Стародавнього Єгипту. Умови в гробниці мали бути такими ж, як в оригінальних єгипетських склепах, які сприяли муміфікації тіл.
Гробниця була зруйнована під час Першої та Другої світових воєн. Солдати, а після війни і туристи, що з’явилися в цьому районі, прорвалися до всіх внутрішніх приміщень у пошуках прихованих цінностей. У 90-ті роки гробницю відремонтували та зміцнили. Сьогодні потрапити всередину неможливо – вхід замурований.
Гробниця в Рапі Autorstwa Lesnydzban — Praca własna, CC BY-SA 4.0 3) Кладовище в Пальмірах (Cmentarz w Palmirach)
У Пальмірах, у Кампіноському національному парку Мазовецького воєводства, є гнітючий “ліс хрестів”, який нагадує про понад 2000 поляків, похованих там після того, як їх убили нацисти під час Другої світової війни.
Цвинтар в Пальмірах Adobe Stock 4) Єврейський цвинтар в Ізбіці (Cmentarz żydowski w Izbicy)
На території кладовища в Ізбіці (Люблінське воєводство) під час Другої світової війни німці вбили багатьох євреїв із сусіднього гетто. Ймовірно, тут загинуло близько 4,5 тисячі людей, більшість – у листопаді 1942 року.
Цвинтар в Ізбіці Autorstwa Immortablemonster — Praca własna, CC BY-SA 3.0 pl 5) “Вовче лігво” (“Wilczy Szaniec”)
Один із найзагадковіших об’єктів, пов’язаних з Другою світовою війною, знаходиться в Герложі – саме тут знаходилась секретна база Адольфа Гітлера у 1941-1944 роках (тепер у Вармінсько-Мазурському воєводстві). Ставка була побудована для того, щоб Гітлер міг з неї керувати військами, які завойовували СРСР. 20 липня 1944 року Клаус фон Штауффенберг і Вернер фон Гафтен здійснили тут невдалий замах на життя Гітлера.
Будівельні роботи розпочали в 1940 році й закінчили аж у 1944-му, однак Гілтер бував тут з червня 1941-го року. На будові постійно працювали 2-3 тисячі осіб на раз, загалом — близько 20 тисяч. Ніхто не працював тут понад півроку — по завершенню “зміни” будівельників-німців переводили на інші об’єкти, а працівників-чужоземців (в основному, поляків, норвегів, французів та росіян) вивозили до концтаборів, де вони гинули.
Після війни всі будівлі у Вовчому лігві були підірвані саперами Корпусної групи генерала Едуарда Гаузера в ніч з 24 на 25 січня 1945 року після того, як 24 січня 1945 року Червона армія зайняла сусіднє Венгожево. За оцінками, для підриву одного важкого укриття було використано кілька тонн тротилу або мелініту. За словами очевидців, від ударної хвилі вибухів повилітало скло в будинках у Кентшині, що за 7 кілометрів.
Після розмінування Вовче лігво було відкрито для відвідування в 1959 році.
Колишня ставка Гітлера «Wilczy Szaniec» Adobe Stock
Джерело