Траурний мітинг за полеглими воїнами Олександром Афоніним та Олександром М’якотою відбувся 19 березня на центральній площі Лубен. Воїни-побратими несуть на плечах дві труни — віко однієї з яких закрите, другої — відкрите. У скорботній тиші під сонячно-чистим небом тріпотять чиленні державні прапори з траурними стрічками. Ведуча Інна Сизоненко розпочинає скорботний мітинг та нагадує біографіі героїв: — 16 березня 2023 року під час штурмових дій противника та мінометного обстрілу у напрямку н.п. Тоненьке, Покровського району Донецької області, отримав мінно-вибухові травми несумісні з життям і загинув наш земляк 1 номер обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки РВП, солдат М’ЯКОТА ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ. Олександр Володимирович народився 16 листопада 1972 року у м. Дебальцеве Донецької області. Ще маленьким разом з родиною переїхав на Лубенщину, з якою й пов’язане все його життя. Середню освіту отримав у Засульській школі, пізніше закінчив Войнихівське професійно-технічне училище №53. Здобув професію кранівника. Олександр Володимирович пов’язував своє життя з мирною працею будівельника. Працював у ПМК-4, різних будівельних фірмах.
Любив людей і природу, рибалку й гриби. Вмів підтримати людей у скрутну хвилину. Був чуйним і веселим, життєрадісним і оптимістичним. Але, головне, він був справжнім патріотом України. Добровольцем він став до лав Збройних Сил України 24 лютого 2022 року – у перший день повномасштабної війни. На Донеччині народився Герой, там і загинув, захищаючи право України на вільне й незалежне життя. Схиляємо голови в жалобі й поділяємо горе разом з дружиною та донькою, рідними та друзями Олександра Володимировича. Наші земляки стають у стрій Небесних воїнів світла! Вічна пам’ять і Царство Небесне!
Другий захисник: — 15 березня 2023 року у напрямку н.п. Тоненьке Покровського району Донецької області загинув наш земляк, сержант із матеріального забезпечення стрілецької роти, головний сержант АФОНІН ОЛЕКСАНДР ВІТАЛІЙОВИЧ. Олександр Віталійович Афонін народився 3 липня 1971 року у смт. Чорнухи. Середню освіту здобував у Лубенській загальноосвітній школі №1, у 1989 році отримав спеціальність слюсаря-електромонтажника у Лубенському СПТУ -13. У 1989 -1991 році проходив строкову службу в армії. Олександр Віталійович був чесною і працьовитою людиною. Працював у Лубенських ремонтно-механічних майстернях, у ПАТ «Лубно ТБ», у комунальному підприємстві ЛК ЖЕУ, будував і ремонтував. Віталій Олександрович був життєлюбною людиною. Дуже любив футбол. Грав за команди Молокозаводу, «Племсервіс», «Сула». Проте, осторонь біди, що прийшла на українську землю разом з російськими окупантами, стояти не міг. І вже 25 лютого 2022 року призваний Лубенським РТЦК та СП на військову службу по мобілізації. Ворог обірвав ще одне життя захисника України, приніс страшне горе в родину. У жалобі мати, дружина, донька і син, брат. Разом з ними сумує і вся Лубенська громада. Ми втратили справжнього воїна-захисника, патріота й громадянина, сім’я – надійну опору, сина, чоловіка, батька, брата, дідуся; друзі – хорошого товариша, майстра «золоті руки», душу компанії. Висловлюємо щире співчуття рідним та друзям Героя. Не забудемо! Не пробачимо! Царство Небесне та вічна і світла пам’ять воїну-захиснику Афоніну Олександру Віталійовичу.
Участь в мітингу взяли міський голова Олександр Грицаєнко, начальник РВА Сергій Сіряченко, начальник відділу соціально-психологічної підтримки РТЦК та СП Сергій Даценко,
заступник голови Лубенського міжрайонного об’єднання ветеранів АТО/ООС Віктор Сивуха.
Пам’ять героїв вшанували хвилиною мовчання та піднесли їм квіти. Лубенці опустилися на коліна проводжаючи в останню дорогу захисників.